Дін Нін
Член національної збірної КНР. Чотириразова чемпіонка світу: дворазова чемпіонка в одиночному розряді (2011, 2015) та дворазова чемпіонка в командному розряді (2012, 2014). Дворазова переможниця Кубка світу (2011, 2014). Олімпійська чемпіонка у командному розряді та віце-чемпіонка в одиночному розряді Олімпійських Ігор у Лондоні 2012 року.
До грудня 2013 року Дін Нін брала участь у 39 турнірах Світового туру ITTF, у 15 з них вона доходила до фінальної стадії, у 9 турнірах із цих 15-ти вона ставала першою. До 2015 року Дін Нін п’ять разів брала участь у Гранд-фіналах Світового туру ITTF. У 2009, 2012, 2013, 2014 роках вона, досягнувши фінальної стадії цих змагань, програвала останню зустріч. Вп’яте, у 2015 році, вперше стала переможницею Гранд-фіналу Світового туру ITTF.
У листопаді 2011 року Дін Нін вперше стала першою у світовому рейтингу ITTF.
Дін Нін грає в стилі атаки лівою рукою, використовуючи європейську хватку.
Народилася 20 червня 1990 року у місті Дацин провінції Хейлунцзян у Китаї у спортивній сім’ї. Батько займався ковзанярським спортом, мати виступала за збірну провінції Хейлунцзян з баскетболу.
У віці 10 років Дін Нін переїхала до Пекіна. У Пекіні вона почала тренуватися під керівництвом тренера Лі Суня, який тренував також неодноразову чемпіонку світу та чотириразову олімпійську чемпіонку Чжан Інін. Так само, як і Чжан Інін, Дін Нін виступає за пекінський спортивний клуб Dayang Jiajiao.
У 2005 році в п’ятнадцятирічному віці успішно дебютувала як професійний гравець, виступаючи разом з Чжан Інін і Го Янь за команду Пекіна, яка тоді посіла перше місце на національному чемпіонаті. У тому ж 2005 році Дін Нін перемогла на юніорському чемпіонаті світу в австрійському Лінці і вперше з’явилася на турнірах Про-туру, де найкращим її досягненням став вихід у півфінальну стадію турніру Sweden Open (Гетеборг, Швеція).
У 2010 році Дін Нін програла у фіналі командного чемпіонату світу в Москві колишній китайській спортсменці Фен Тяньвей, яка виступає за Сінгапур. Невдалий виступ Дін Нін та її ровесниці Лю Шівень у тому фіналі спричинив несподіваний програш команди Китаю збірної Сінгапуру та перерву у восьмирічній серії китайських перемог у цих змаганнях.
2011 рік став найуспішнішим у спортивній кар’єрі Дін Нін: цього року вона здобула індивідуальну перемогу в чемпіонаті світу в Роттердамі, здобула Кубок Світу в Сінгапурі, виграла три турніри Світового туру ITTF і стала першою ракеткою світу. У командному чемпіонаті 2012 року в Дортмунді Дін Нін знову грала у складі національної збірної та у фіналі знову зустрілася з Фен Тяньвей, де здобула важливу в психологічному плані перемогу.
У червні 2012 року Дін Нін разом з іншими спортсменками китайської збірної та тренером жіночої збірної Ши Жихао вступила до лав Комуністичної партії Китаю.
В олімпійську збірну Китаю Дін Нін була включена у травні 2012 року замість травмованої Го Янь, яка отримала олімпійську ліцензію разом із Лі Сяося роком раніше завдяки вищій, ніж у Дін Нін, позиції у світовому рейтингу на той момент. На Олімпійські ігри у Лондоні Дін Нін поїхала у ранзі фаворита. Вигравши в одиночному заліку, вона здобула б символічний «великий шолом» настільного тенісу, який забезпечується індивідуальними перемогами на Чемпіонаті світу, Кубку світу та на Олімпійських іграх. Проте у фіналі індивідуального олімпійського турніру Дін Нін програла з рахунком 1:4 своїй співвітчизниці Лі Сяося. Фінал був відзначений жорстким суддівством з боку арбітра зустрічі Паоли Бонджеллі, яка тричі карала Дін Нін очками на користь суперниці за неправильну подачу, а також жовтою та червоною карткою. Разом із Лі Сяося та Го Юе на Лондонській олімпіаді Дін Нін виборола командне олімпійське золото.